EtoGift

+38 (096) 376 10 24
+38 (063) 376 10 24
Кошик порожній

Українська народна іграшка

Так вже історично сталося, що сучасні українські батьки, вибираючи іграшку для свого чада, керуються яскравим забарвленням іграшок сумнівної якості, які як правило виготовляються в Китаї та є швидше небезпечними для життя та здоров’я маленького українця. Але такі іграшки є дешевшими в ціні, а в умовах кризи саме вони є найпопулярнішим продуктом на іграшковому ринку. Та мова йтиме не про загрозу китайських іграшок, мова йтиме про те, що найкраще дитину виховувати на власному автентичному продукті, пробуджуючи в неї глибинну генетичну пам’ять та прививаючи любов до свого рідного.

То як правильно обрати іграшку для свого малюка так, щоб вона не лише була для нього цікавою забавкою, але ще й до того ж допомагала йому розвиватися та й активно пізнавати світ? ХХІ століття значно спростило систему забавляння, адже сучасні батьки для свого особистого спокою залишають дитину наодинці з телевізором, а замість маминих колискових в кімнаті дитинки лунають звуки з магнітофону чи приймача; книги з казками витіснили яскраві діснеївські мультики, які не залишають місця для польоту дитячої фантазії. Хочеться нагадати батькам, що китайські іграшки нікуди не зникнуть з ринків та магазинів, натомість щороку залишається все менше майстрів, які можуть передати технологію українського іграшкарства, тому виникає питання: яку ж націю ми таким чином можемо виховати? І що батьки будуть відповідати дитині на запитання: «Чийого я роду?» Адже свого часу не отримавши чіткої відповіді, дитина не буде відчувати власної етнічної приналежності, що в свою чергу призведе до розриву тих міцних корінних зв’язків з історією своєї нації. 

Українська народна іграшка має надзвичайно багату історію. Вона поєднала в собі усе: життя і побут народу, звичаї та традиції, обряди та ритуали. Іграшки не виникали просто так, а творилися майстрами для вираження повсякденного життя. Так, наприклад, нареченим до весілля дарували ляльку-мотанку, яка мала б слугувати не тільки забавкою для майбутніх нащадків, але й бути оберегом для молодої сім’ї, а особливо для жінки-матері. Ляльки-мотанки зазвичай носили символічний характер і все в їхньому вигляді говорить про це. Їх зазвичай робили із клаптиків тканини, одягаючи в український народний однострій. Майстри в галузі лялькарства стверджують, що специфікою будь-якої ляльки-мотанки є те, що вони не мають обличчя. Дитячі психологи впевнені, що саме цей нюанс сприяє тому, що в дитини розвивається уява. Це дає змогу дитині малювати дивовижні картини власного світу. Такі ляльки для малюка зазвичай робили мами та бабусі, вони передавалися з покоління в покоління та інколи в деяких хатах таких ляльок можна було зустріти до ста. В сучасному світі модернізованим мамам не потрібно економити час на власному чаді і докласти максимум зусиль до формування етнічної свідомості дитини.

Особливістю української ляльки є те, що її виготовляли з різних екологічно чистих матеріалів, зокрема зі соломи. Солом’яні ляльки вражають своєю специфікою. Найперше це техніка. Зазвичай такі ляльки носили ритуальний характер, про це свідчить той факт, що зі соломи найчастіше виготовляли янголів. Фігурки з соломи використовували у ритуально-культових обрядах. Позитивом цієї іграшки є те, що дитина може зробити її власними руками. Як відомо, будь-яка річ, виготовлена власними руками, допомагає у самоутвердженні особистості, розвитку креативного мислення та представлення наочного результату. Звичайно в цьому дитині повинні допомогти батьки або принаймні їй не заважати.

Наступним різновидом української народної іграшки є глиняні фігурки. Зазвичай такі фігурки виготовлялися дружиною та дітьми гончара. Вони не тільки прикрашали оселю, але й символізували господарку українського селянина: коники, баранці, півники. Найчастіше з глини виготовляли свищики, улюблену забавку хлопчиків. Проте, що ця іграшка не втратила актуальності в наш час свідчить наглядний приклад того, як на етнофестивалі «Країна мрій» діти шаленіли від цієї забавки, подекуди абстрагуючись від навколишнього середовища на декілька годин. Висновок: магнетизм української народної іграшки діє крізь віки. Зауважте, що глина не тільки найчистіша сировина для виготовлення посуду та іграшок, але вона ще й позитивно впливає на здоров’я вас та вашої дитини. А якщо зайнятися гончарною справою особисто, ви гарантовано омолодите шкіру ваших рук краще від будь-яких косметичних засобів. Ще одним позитивом такого роду заняття є те, що в процесі налагоджується контакт між дитиною та батьками. Сімейні психологи впевнені, що це найкраща терапія для сімей з проблемами.

Особливою обрядовістю була наділена іграшка з тіста. Вона не тільки смачна, але й ще допомагає виявити творчу сторону її автора. Фігурки були найрізноманітніші, але найпопулярнішими були іграшки, які виготовлялися до календарно-обрядових свят. Так, весною мами та бабусі випікали для своїх малят «жайворонки» з тіста, аби ті закликали з їхньою допомогою з вирію пташок. На Різдво пекли пряники у формі «півників» і «коників». Діти так само долучалися до цього процесу, щоб потім на вулиці разом із своїми ровесниками влаштовувати цілі театралізовані дійства та частувати один одного смачною випічкою.

Народні іграшки були не лише для дівчаток, хлопчики так само могли бавитися ляльками-мотанками у вигляді козачків, що в будь-якому випадку прищеплювало їм їх соціальну роль в майбутньому та сприяло прив’язаності до свого коріння. Не слід забувати про те, що дитина зажди копіює поведінку своїх батьків та відображає реалії у їх взаємовідносинах. Так само для хлопчиків були популярні фуркалки, калатальця та музичні ріжки. Останні використовували лісники, мисливці та пастухи з метою оповіщення про свій прихід або заманювання здобичі. Це є природно, бо за чоловіком закріплюється соціальна роль мисливця, годувальника і батька.

Специфікою українського народного іграшкового мистецтва є поєднання іграшкових фігурок у театр Вертепу. Вертеп виник ще за часів Київської Русі, модернізовуючись крізь століття він почав демонструвати актуальні картини побутового життя українського народу. Ще й досі цей театр є актуальним і традиційно продовжує розвиватись далі. Якщо на Різдво традиційним був театр Вертеп, то на Великдень цілою родиною робили великодню ляльку-панянку з трави.

Про українську народну іграшку можна говорити багато, її значення та роль у процесі виховання маленького українця завжди була, є і буде визначальною. Все, що треба для її виготовлення є навколо нас і воно своє, рідне і нічим незамінне. Потрібно лише, щоб батьки звернули увагу на це і сприяли цьому процесу. Тим більше, що наразі в незалежній Україні проводиться досить багато етнічних фестивалів, де можна не лише придбати ці іграшки, але й навчитися виготовляти їх самим, опанувати всі тонкощі майстерності творців української народної іграшки, які передавалися з покоління в покоління.

З культурологічної точки зору, українська народна іграшка сприяє утвердженню національної самобутності та менталітету і відіграє найважливішу роль в процесі становлення маленького громадянина незалежної країни. Тож давайте будемо любити українське, плекати та захищати наше, сприяти та робити все для його відродження, бо цього ніхто не зробить за нас.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Ви тут: Новини > Українська народна іграшка

Контактні дані

Ми знаходимось у місті Києві за адресою:

вулиця Олеся Гончара 52

Пн-Пт  10:00 – 18:00

Сб 10:00 – 17:00

  • +38 (096) 376-10-24
  • +38 (063) 376-10-24

FaceBook

Вконтакті

Підписка на новини